Під словом консервування розуміють будь-які процеси, значно збільшують терміни зберігання харчових продуктів. Сюди відноситься квашення, маринування, сушка, заморозка, стерилізація. Суть процесу полягає в створенні умов непридатних для розвитку бактерій і мікроорганізмів, що викликають псування продуктів. В якості консервантів частіше за інших використовується лимонна або оцтова кислоти, а так само цукор і сіль. Ці речовини згубні для шкідливих бактерій, і в той же самий час нешкідливі для людини. Досить поширеними є і такі способи забезпечення збереження продуктів, як заморозка і сушка, а так само стерилізація.
До найбільш популярним консервованим продуктам відноситься зелений горошок. Це не дивно, адже при консервації в ньому зберігається максимум корисних і поживних речовин. За вмістом білків горошок не поступається м’ясу, крім цього він містить клітковину, флавоніди, вітаміни групи В. При цьому володіє невисокою калорійністю, тобто придатний для дієтичного харчування. Зелений горошок консервований належить до продуктів високої якості, оскільки для його приготування годяться тільки свіжі боби, в стадії молочної зрілості. Процес теплової обробки забезпечує збереження практично всіх корисних властивостей продукту. Вживати зелений горошок можна як самостійне блюдо, як гарнір, або додаючи в різні страви, наприклад салати. Спосіб консервації горошку надзвичайно простий, відібрані боби розкладаються в попередньо стерилізовані банки і заливаються розсолом, з додаванням невеликої кількості лимонної кислоти.
Інші, не менш популярні консерви — ікра кабачкова. Випуск її був налагоджений українською промисловістю ще в середині минулого століття, і з тих пір цей продукт не втратив своєї популярності. За складом кабачкова ікра являє собою пюре з кабачків, моркви і цибулі, обсмажених в соняшниковій олії. Для збереження застосовують стерилізацію продукту при високій температурі.
Готова кабачкова ікра являє собою прекрасне дієтичне блюдо, яке легко засвоюється організмом. Кабачки містять такі корисні і необхідні для організму мікроелементи як мідь і залізо. З огляду на, що ці елементи містить досить обмежений набір продуктів, кабачки не просто корисні, але і необхідні. Вживають готову кабачкову ікру в якості легкої холодної закуски. Треба додати, що кабачкова ікра виготовляється не тільки зі свіжих, але так само і з заморожених овочів. При цьому по харчовій цінності і користь ці продукти не відрізняються один від одного.
Заготовки овочів і фруктів для тривалого зберігання шляхом консервації користуються у господинь величезною популярністю, хоча це досить трудомісткий процес. Останнім часом набув поширення і інший, менш клопіткий спосіб збереження врожаю-заморозка. Але про це поговоримо наступного разу.
Варення і джем
Суперечки про те, звідки, все-таки з’явилося варення, і хто був першим, його приготували, ведуться досі. Існує безліч різних версій його появи. Більшість дослідників схиляються до того, що варення – суто словянський винахід. Причому з’явилося варення раніше, ніж цукор. У Стародавній Русі варення являло собою ягоди (фрукти), зацукровані в меду, які подавалися до чаю.
Причому, виготовлялося варення виключно для проведення застілля при дворах великих князів. Є факти, які говорять, що цар Іван Грозний дуже любив огірки в меду – своєрідне варення того часу.
З виникненням джему ситуація більш певна. Вважається що його винайшла в столітті ХVIII шотландка Дженіт Кейлер. У бухті Данді від шторму переховувався торговий корабель, саме на ньому чоловік Дженіт придбав величезну кількість дешевих апельсинів і приніс їх додому. Апельсини виявилися гіркими, проте Кейлер проявила кмітливість і зробила з цих апельсинів щось, що відомо всім під назвою джем (до речі, назва «джем» і походить від імені його винахідниці).
Процес приготування варення включає в себе підготовку ягід (фруктів) до варення. Підготовка включає в себе миття плодів, наколювання, Витяг кісточок і т.д. При варінні варення слід обов’язково пам’ятати основне правило – це співвідношення ягід (фруктів) і цукру, воно повинно бути рівне – літр на літр (багато хто вважає – кілограм на кілограм, сильно помиляються).
Так само слід пам’ятати, що основна ідея варення – це збереження початкової форми ягід (в разі подрібнення їх нарізають досить великими часточками). Ще одним важливим фактором є те, що сироп варення обов’язково повинен бути прозорим. Варять варення спочатку на сильному, потім на слабкому вогні, знімаючи піну, але без всякого помішування. Про готовність варення свідчить зникнення піни, утворення прозорого сиропу, міцність краплі сиропу і міцність нитки сиропу (визначити міцність нитки можна помістивши краплю між великим і вказівним пальцями, при їх розведенні крапля повинна не рватися, а витягуватися в нитку). Процес приготування джему схожий з процесом приготування варення. Відмінність в тому, що в джемі Фрукти можуть бути розварившимися, а сироп желированным. Джем, як правило, варять з фруктів, багатих пектином.
При правильному приготуванні варення і джему (натуральний колір і аромат плодів повинні бути збережені) в них зберігається близько 50 відсотків вітамінів C і P. варто також приділити увагу і зберігання цих продуктів.
Якщо варення йди джем після приготування помістити у вологий, погано вимитий посуд, то це може привести до його бродіння або появи цвілі. До таких же наслідків призводить і зберігання в темному, вологому, непровітрюваному приміщенні.
Традиційно (як повелося ще з давніх часів) варення і джем вживають з чаєм. Так само ці продукти дуже часто використовуються при приготуванні різних солодощів (тістечок, пиріжків, тортів і багато іншого).
Шипшина
Квітка шипшини — вона захоплює і тішить погляд, надаючи підтримку здоров’ю. Одночасно прекрасні і корисні її плоди. Ще Авіценна рекомендував застосовувати відвар з пелюсток, як протизапальний засіб, для загоєння ран. В Україні здавна притягує особливу увагу дика троянда або – шипшина. Вона є скарбом вітамінів і амінокислот.
Плоди шипшини містять в 10 разів більше вітаміну (С) ніж чорна смородина, в 50 разів більше ніж лимон і в сто троянд більше ніж в яблуках. Він також містить каротин (вітамін А) і складе конкуренцію таким плодам, як абрикос, хурма, морква, апельсин. Відвар шипшини приймають для підняття імунітету, а так само для поліпшення розумової і фізичної працездатності.
Чай з шипшини — щоб приготувати відвар з шипшини, його заливають окропом з розрахунку: 1 десертна ложка на 200 грам води, дати настоятися протягом 10 хвилин відвар готовий, при бажанні можна додати цукор за смаком. Подрібнену шипшину можна заварювати в термосі, в тій ж пропорції, але в даному випадку є один нюанс, після кожного прийому такого чаю, обов’язково прополоскайте рот, що б застерегти зубну емаль від руйнування аскорбінової кислоти.
До чаю з шипшини дуже добре подавати ароматне рожеве варення. Таке варення корисно при застуді і ангіні для поліпшення травлення. Ще одне похідне шипшини, це масло, воно застосовується при неглибоких тріщинах і пролежнях. Подаровані вам троянди радують своєю красою не довго, так як починають опадати пелюстки.
Щоб зберегти добрі спогади подарованих вам троянд, приготуйте з пелюсток рожеву воду, і застосовуйте її як косметичний засіб для протирання обличчя, для приготування кубиків льоду, які допоможуть шкірі обличчя зберегти еластичність.
Для приготування рожевої води, зберіть пелюстки троянд, викладіть їх на дно каструлі і залийте чистою водою, трохи покривши шар пелюсток. Каструлю поставте на слабкий вогонь. Пелюстки залишаються в гарячій воді до їх знебарвлення. Отриману рожеву воду зливаємо в стерилізовану скляну ємність з кришкою. Наш косметичний засіб готовий до застосування.
Обібрані живці можуть знайти нове життя, якщо взяти їх 2-3 вузла і посадити під банку в пісок, бажано для зміцнення додати корневин. Роза несе з собою красу і цілющу силу, милуйтеся цією красою на здоров’я.