Котрий рік поспіль сільське господарство в нашій країні піддається непередбачуваним і масштабним за наслідками ударам посухи. Прогнози синоптиків на 2021-23 роки вже починають збуватися — літо сухе і спекотніше звичайного очікується в абсолютній більшості країн Європи. Україна не виняток — відхилення від кліматичної норми виявиться навіть найбільш значним. Саме тому захист свого господарства від впливу та наслідків посухи є обов’язковою вимогою і умовою для виживання кожного фермера.
Які ж засоби в боротьбі з цією проблемою можна вважати найбільш ефективними?
- Звичайно, перший і самий «популярний» варіант порятунку — це застосування зрошення. Однак вартість необхідного для його реалізації обладнання може бути просто не по кишені нашим фермерам, крім того, запаси води найчастіше обмежені, особливо в літній сезон. Тому, це рішення не можна розглядати як єдино можливе.
- Також, при веденні господарства фермери можуть віддати перевагу стійким до засух культурам з використанням методу чергування культур — варто звернути увагу на озимі, скоростиглі, а також на культури з розвиненою кореневою системою.
- Наступний спосіб істотно заощадити на наслідки посухи — модернізація технологій виробництва кормів і методик вирощування худоби. Він полягає, по-перше, у виробництві і використанні певних кормових культур, більш стійких до посухи, а по-друге, у створенні з кінця весни резервного запасу кормів на випадок літніх посух.
В регіонах, де загроза посухи є найвищою, слід уникати інтенсивного ведення господарства з ухилом в вирощування однієї культури, так як це не тільки ставить під загрозу подальший обробіток постраждалої землі, а й тягне за собою економічний і соціальний дисбаланс в прилеглих сільськогосподарських територіях.
Що стосується матеріальних компенсацій постраждалим від посухи фермерам, то ця система не доведена до досконалості. На сьогоднішній день існує процедура виплат грошових коштів з резервних фондів, також фермери можуть в добровільному порядку застрахувати свій урожай. При цьому, варто нагадати, що програмою страхування передбачено, що підприємства виплачують тільки 50% страхової премії, інше відшкодовується бюджетом безпосередньо страхової компанії. Однак для страховиків теж є свої ризики через відсутність інституту агроекспертізи і стандартів в цій частині, недостовірності даних щодо дотримання агротехнологій, обмеженою продуктової лінійки, відсутність високих технологій в сфері агроризиків.
Незважаючи на реальність наближається кожен сезон загрози, фермери мають непоганий арсенал засобів захисту. Однак необхідність протекціоністських заходів з боку держави, а також запровадження нових розробок у галузі агробізнесу залишаються найважливішими елементами у розвитку сільського господарства України на найближчі роки.